розгублювати

розгублювати
-юю, -юєш, недок., розгуби́ти, -гублю́, -гу́биш; мн. розгу́блять; док., перех.
1) Втрачати все чи багато чого-небудь, ненароком, через неуважність або від страху гублячи, розкидаючи, залишаючи і т. ін. в різних місцях.
2) перен. Частково або повністю втрачати які-небудь фізичні особливості, моральні якості і т. ін.
••

Розгу́блювати слова́ — забувати про те, що хотілося сказати.

3) перен. Занедбувати молоде життя (літа, вік, молодість), передчасно старіти.
4) Поступово втрачати кого-небудь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "розгублювати" в других словарях:

  • розгублювати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • розгублювати — люю, єш, Вр. Втрачати дещо, залишаючи його ненароком, на різних місцях …   Словник лемківскої говірки

  • розгублюватися — ююся, юєшся, недок., розгуби/тися, гублю/ся, гу/бишся; мн. розгу/бляться; док. 1) Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все чи багато чого небудь). 2) тільки док., розм. Розминутися один з одним, згубити один… …   Український тлумачний словник

  • розгубити — див. розгублювати …   Український тлумачний словник

  • ронити — роню/, ро/ниш і рідко роня/ти, я/ю, я/єш, недок., перех. 1) Позбуватися чого небудь, втрачати, губити щось (листя, цвіт, зерна і т. ін.). || Давати можливість упасти чому небудь, що відокремилося, відірвалося, кидати щось зверху вниз. || перен.… …   Український тлумачний словник

  • роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… …   Словник лемківскої говірки


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»